Get the Flash Player to see this player
 

159 MБ
27 мин : 56 сек
720 x 528
8 просм.
21 янв 2020



Нравится
Запомнить
Текущий кадр




Парох Майданека - Омелян Ковч ч.1

Перейти в Видео Альбом Парох Майданека - Омелян Ковч (польською) (1 видео)

Омелян Ковч народився 20 серпня 1884 р. у селі Космачі на Косівщині в родині священика Григорія Ковча (1861—1919) та Марії Яскевич-Волфельд (1891—1939). До школи ходив у Космачі й Кіцмані. Іспит зрілості склав в Українській Державній Ґімназії у Львові (1905 р.) По закінченні Львівської гімназії вступив до римської Колегії святих Сергія і Вакха, де провчився з 1905-го по 1911 р. здобувши філософські й теологічні студії. 24 жовтня 1910 р. одружився з Марією Анною Добрянською зі Залуцьких. Батько шести дітей.Душпастирська праця
Священичі свячення одержав з рук Єпископа Григорія Хомишина 1911 р.
1911 р. — призначений на парохію в с. Підволочиськ, Скалатського повіту.
У 1912 році зголошується на місійну працю серед українців-католиків у Югославії. Тут завідує парафією Козарац і приналежними їй кольоніями округи Прієдор у Боснії, де займався душпастирською опікою емігрантів з Галичини.
У 1916 році повертається до Галичини, стає сотрудником на парохії с. Сарники Горішні Рогатинського повіту.
1919 р. — призначений польовим духівником Бережанського Коша УГА.
1921 р. — душпастирське служінняв в с. Борщів Перемишлянського повіту
У 1922 році його призначають парохом храму св. Миколая греко-католицької громади в місті Перемишляни та настоятелем храму Собору Пресвятої Богородиці в с. Коросно, недалеко від Львова.«В час творення Української Галицької Армії о. сотник Омелян (Еміліян) Ковч був призначений полевим духовником Бережанського Коша. Молодий тоді о. Ковч був повний енерґії та сил. Не було кутка в Коші, де наш Духовник не появлявся б кілька разів на день. не було відтинка складного життя Коша, в якому наш Духовник не брав би відповідної для нього участи. Кожного ранку, відслуживши Божественну Літурґії, о. Ковч поспішав до шпиталя, що був уже повний учасників боїв за Львів. Щодня можна було бачити його на полі вправ, в канцелярії, в магазинах, всюди він полагоджував скарги окремих частин чи вояків, завжди знаходив час для вояків та полагодити їх жалі — радше своїм авторитетом та здібністю, як правним реґуляміном. Для тодішнього команданта Коша, отамана П. Бігуса, о. Ковч був чи не найкращим помічником у виховній праці.(…)Пригадую собі епізод боїв, що відбувся на фронті під Львовом на Великдень 1919 року. Перед самим Великоднем відходила маршова частина з Бережанського Коша, яка мала змінити облогу Львова. Отець Омелян Ковч, враз з кількома делегатами громадян міста Бережан, відїхав з маршовою частиною, щоб відвідати вояків на фронті та передати їм Великодні подарунки. Отець Ковч рішився відвідати найдальш висунену позицію в районі Лисої Гори. Мабуть, знаючи рішучість нашого Духовника, командування боєвого відтинку не заборонило цього, але доручило одному підстаршині й мені супроводити його до позиції. Саме в ніч під Воскресення ми без пригод прибули на позицію та поділились Свяченим, яке поблагословив там же о. Ковч після короткого Молебню. Командант застави попередив, що поляки на світанку наших свят можуть зробити наскок, розраховую на нашу неувагу. Так і сталося. На світанку поляки відкрили вогонь з кулеметів, ґранатометів та крісів. Один вояк був ранений в ногу. Вже розвиднялось, ворожий вогонь слабшав, — бо поляки чекали мабуть на підкріплення. Отець Ковч піднявся разом з нами винести раненого в запілля та передати його у полевий шпиталь для першої допомоги. Всі відраджували о. Ковчеві. бо треба було проскочити простір, приблизно 50 метрів, який був в засягу ворожого вогню. В ночі він був безпечний, але в той час було вже зовсім ясно. Отець Ковч сказав жартом: «Ви ж знаєте, панове, що я свячений, а свяченого куля так легко не бере».Під час німецької окупації Галичини, намагаючись врятувати євреїв від знищення, хрестив їх і видавав їм метрики про хрещення, незважаючи на заборону цього окупаційною владою. Загалом їм було видано більше 600 свідоцтв про хрещення. Звернувся з листом до Гітлера, в якому засуджував масові вбивства євреїв і вимагав дозволу відвідувати євреїв у гетто. За ці дії 30 грудня 1942 р. був заарештований гестапо й кинутий до львівської в"язниці по вул. Лонцького (тепер — вул. Степана Бандери), а в серпні 1943 р. — до концтабору Майданек, де таємно продовжував свою священицьку діяльність. Отець Омелян Ковч до останнього у Майданеку залишався відданим і вірним душпастирем. Отець Омелян Ковч до останнього дня життя сповідав і причащав в"язнів концтабору, аж 1944 року важко захворів. Проблеми зі шлунком не вдалося приховати від табірної поліції. 25 березня «парох Майданека» помер, його тіло спалено в крематорії.



Категории ВИДЕО »






Cодержимое этого сайта добавлено его посетителями.
Администрация не несет ответственности за действия посетителей.
При обнаружении незаконно размещенного материала свяжитесь с нами.

Про сайт io.ua   Новости io   Отзывы   Реклама   Contacts